ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПЛОДОВООВОЧЕВОГО КОНСЕРВНОГО ВИРОБНИЦТВА
Ключові слова:
плодово-овочеконсервне виробництво, організаційно-економічний механізм, інтегрована структура, стратегічний альянсАнотація
Статтю присвячено формуванню структури організаційно-економічного механізму розвитку плодово-овочеконсервного виробництва в Україні. Визначено, що основними складовими організаційно-економічного регулювання діяльності та розвитку плодово-овочевого консервного виробництва є: регулювання цілісності розвитку підприємств; регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності на основі власного капіталу; регулювання фінансової діяльності; створення умов здійснення операційної діяльності; проведення ефективної комерційної діяльності; надання спонукально-мотиваційних соціальних умов; забезпечення інформаційно-аналітичного оцінювання пошуку та контролю використання ресурсів підприємств.
Сформовано концептуальні засади створення нової організаційної структури розвитку плодово-овочеконсервного виробництва в Україні. Дано визначення стратегічного альянсу нового типу стосовно системи плодово-овочеконсервного виробництва. Ця структура являє собою органічну єдність виробничої, інвестиційної, інноваційної, фінансової, збутової та інших видів діяльності підприємств, об’єднаних за ланцюгово-мережним (технологічно-функціональним) принципом у взаємопов’язану систему функціональних «полів»: виробництва сировини, заготівлі і зберігання, переробки, збуту.
Створення інтегрованих плодово-овочеконсервних структур типу «нового альянсу» дозволить вирішити проблеми розвитку галузі через дію в системі альянсу організаційно-економічного механізму розвитку галузі. Можливості альянсу дозволяють вирішити наступні завдання: задоволення наявних і перспективних потреб споживачів у якісних харчових продуктах; забезпечення консервних підприємств якісною сировиною вітчизняного походження; подолання диспаритету цін і оптимізація розподілу прибутку між ланками технологічного ланцюга; поєднання фінансових можливостей підприємств для вирішення завдань розвитку; забезпечення для аграрних виробників гарантованого збуту продукції за адекватною ціною; оновлення техніко-технологічної бази виробництв; підвищення економічної ефективності діяльності виробництв альянсу, скорочення витрат, більш чітке виявлення і використання резервів економічного розвитку; поширення корпоративної культури, нових методів організації праці, підвищення колективної свідомості, мотивація творчої активності; підвищення продуктивності праці; впровадження сучасних систем управління якістю; більш повне і раціональне використання ресурсів; вирішення проблеми кадрового забезпечення.
Посилання
Наумов О.Б., Наумова Л.М., Наумова О.В. Управління інноваційним розвитком підприємств харчової промисловості в умовах глобальних еколого-економічних викликів. Економічні інновації: Збірник наукових праць. 2019. Вип. 2 (71). Том 21. С. 91-101.
Саниахметова Н.А. Юридичний довідник підприємця. Xарків. Одіссей. 2006. 992 с.,
Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Київ. Логос, 2002. 645 с..
M. Porter, Competitive Advantage Agglomeration economies and Regional Policy, Int-l Regional Science Review, 1996
Соколенко С. Нові виробничі системи в умовах глобалізації [Реформування промисловості України. Погляд у ХХІ століття. Збірник матеріалів V пленуму-конференції] Київ, 2001. С.21-29.
Stoychev K. The Industrial Clusters – Evolution and Types. [Global Changes and Regional Challenges: Third International Conference, 28-29 April, 2006]. Sofia University «St. Kliment Ohridski», 2006.URL: http://suggfrpg. net/files/Clusters.pdf
Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий. СПб: Питер, 2001. – 336с.
Carlos A. Carvaja, Chihiro Watanabe Lessons from Japan’s Clustering Behavior Engines of the Emerging Economies in Asia. Dinamics of Manufacturing Sectors in Japan. Tokyo. Institute of Technology, 2004. 269 p.
Чухно А. Актуальные проблемы стратегии экономического и социального развития на современном этапе / А. Чухно // Экономика Украины. - 2004. - №4. –с 15-23.
Оксенюк К.І. Формування та розвиток регіональних інноваційних кластерів. Бізнес-Інформ. 2012. 9. С. 47-50.
Соснін О.С. Виробничий і операційний менеджмент: Навч. посібник / О.С. Соснін, В.В. Казарцев. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2002. – 147с.
Дубовик В.С. Формування інноваційних кластерів як методу активізації інноваційної діяльності в економіці регіону. Продуктивні сили України. 2009. 1. с. 153-163.
Жигалкевич Ж.М. Кластери взаємодіючих підприємств та їх класифікація. Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. 2014. Т. 19, Вип. 2/3. с. 98-101.
