MEDIATION AS A WAY OF RESOLUTION OF DISPUTES IN PUBLIC ADMINISTRATION: HUMANISTIC ASPECT

Authors

Keywords:

mediation, legal dispute, public administration, agreement, negotiations, mediator, party.

Abstract

In the article, in the context of establishing the rule of law in Ukraine, the problems of introducing mediation as a means of resolving legal disputes, including those in the field of public administration, are considered, with the definition of the humanistic nature of this procedure. It was revealed that the principle of the rule of law presupposes the priority of human rights, legal justice, the possibility of access to court, the obligation of a court decision for public authorities, which correlate with moral virtues equality, conscientiousness, tolerance, which characterize mediation as a stable guideline in resolving legal disputes. Emphasis is placed on the use in the terminological apparatus of mediation corresponding to the Russian word «dispute» used in the legal field of Ukraine the term «superеchka», which corresponds to the national nature of law and the essence of mediation.

It was found that in addition to the parties to a legal dispute, an intermediary takes part in the mediation process a mediator who monitors the observance of the procedure, without deeply interfering in the dispute; can assess the positions of the parties without influencing the resolution of the conflict, but only offering their opinion on this matter. The parties must, in cooperation with him and among themselves, proving their position, eliminate the dispute, which forms a sense of confidence in the fairness of the final decision. It is noted that the public administration in the case of a mediated resolution of an administrative conflict turns from a leading structure into a client one, becomes equal with private individuals, and the mediator does not allow the interests of administrative bodies to become over the interests of individuals, which implements the principle of due care in the activities of public administration.

As a conclusion, it is determined that the mediation procedure is characterized by a humanistic nature, characterized by confidentiality, peaceful settlement, consistency, equality of the parties; the ability to control the entire procedure and make a final decision that complies with the principles of mediation voluntariness, confidentiality, neutrality, independence and impartiality of the mediator, self-determination and equality of rights of the parties, through negotiations making a fair decision.

Author Biographies

IVAN PETROVYCH LOPUSHYNSKYI , Kherson National Technical University

д. держ. упр., професор, завідувач кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету

NATALIA MYCHAYLIVNA KOVAL’S’KA, Kherson National Technical University

к. пед. н., доцент, доцент кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету

VOLODYMYR MYKOLAYOVYCH DEMCHENKO , Kherson National Technical University

к. філол. н., доцент, доцент кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету

References

Конституція України. Ухвалена Верховною Радою України 28 червня 1996 року (остання зміна від 07 лютого 2019 року). Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/constitution

Мазаракі Н.А. Медіація в Україні: теорія та практика : монографія. Київ : Київський національний торгівельно-економічний університет, 2018. 276 с. DOI: http://doi.org/10.31617/m.knute.2018-1155

Бобровник С. В. Зміст і значення інституту верховенства права в умовах трансформації суспільства. Правова держава. 2008. Вип. 19. С. 66-73.

Фурман К. Верховенство права в адміністративному судочинстві України. Юридична Україна. 2013. № 4. С. 21–23.

Біцай А.В. Моделі медіації у світі та перспективи для України. Право і суспільство. 2013. № 6. С. 85-89.

Бородін Є.Є Медіація як основа громадянського діалогу: неоінституціональний аспект. Публічне адміністрування: теорія та практика. 2016. Вип. 2(16). С. 1-13.

Кантор Н.Ю. Особливості медіації при розв’язанні адміністративно-правових спорів. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2019. № 2. С. 90-93.

Популярна юридична енциклопедія / В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Ковальський та ін. Київ: Юрінком Інтер, 2002. 528 с.

Маслова А.Б. Загальнотеоретична характеристика медіації та передумови її використання як процедури вирішення митних спорів. Правова позиція. 2021. № 3 (32) С. 10-16. DOI: http://doi.org/10.32836/2521-6473.2021-3.2

Сопільник Р. Л. Концептуальні основи судового права у рамках судової реформи в Україні. Kultura Bezpieczenstva. Nauka-Praktyka-Refleksje. Krakow, 2016 № 23. С. 260-267.

Супрун Г. Б. Характеристика загальноправових принципів процесу медіації та надання послуг у сфері медіації. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. №4 (109). С. 181–191.

Gap-Аналіз впровадження інституту медіації в Україні / Берт Маан, Ремко ван Рі, Аліна Сергєєва та ін. Київ, 2020. 71 с.

Словник української мови / Білодід І.К., Бурячок О.О. та ін. Київ: Наукова думка, 1978. 916 с.

Закон України «Про медіацію» від 16.11.2021, № 1875-IX. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text

Словник іншомовних термінів: тлумачення, словотворення та слововживання / С.Я. Ярмоленко. Харків: Фоліо, 2006. 623 с.

https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.1.

Published

2022-04-08

Issue

Section

PUBLIC MANAGEMENT AND ADMINISTRATION